Випускний бал

Ведуча: Увага! Увага!

У нашій школі сьогодні свято!

Проходьте до нас,  друзі шановні!

Вас всіх запрошуємо.

Ведуча: Як же час пролітає швидко

Наші діти так швидко ростуть!

І сукні святкові, як крила лебідки,

Їх у вальсі легкому несуть.

Лунає вальс і знов душа радіє,

І ось іде випускний клас,

Про світле майбутнє кожен мріє.

Дорогі вчителі, батьки, гості, діти!

Сьогодні у нас останнє свято – випускний бал. Кожен з вас відчуває хвилювання, дивлячись на своїх вихованців.

Випускний бал! Сьогодні, може як ніколи ми відчуваємо, що школа наш рідний дім, адже ви тут виросли.

І сьогодні школа в сяйві квітів і святкового вбрання випускників ніби притихла, щоб попрощатися з вами, провести вас в далеку дорогу, яка називається дорослим життям.

Учень(Олексій):

Добрий день, вам наші рідні люди!

Здравствуйте, батьки і вчителі,

Наша зустріч пам’ятною буде,

І ми радо проведемо її.

Учень (Юлія):

Незабаром скажемо рідній школі:

«Прощавай, пора в дорогу нам»

Світ широкий і майбутній долі,

Буде дано молодим рукам.

Учень (Анна):

Це все завтра ,а  сьогодні – вечір,

Ми всі разом, ми всі школярі.

І здається, нам як раз доречно,

Всім зустрітись саме в цій порі.

Учень (Володимир):

Швидко, швидко пролітають роки,

І яке це щастя, що в цей час.

Ще лунають в школі наші кроки,

І ми всі – випускний клас.

Ведуча: Швидко пролетіло 10 років. Це були роки дитинства. І вас оточували турботливі та чуйні педагоги. Вчили, виховували.

Ведуча: Шановні гості, діти! Слово надається заступнику директора з навчально – виховної роботи Ченській К.Е.

Вручення атестатів.

Діти сідають.

Ведуча: Дорогі випускники! 10 років тому несміливих і тендітних вас привели в школу найдорожчі ваші люди: мама та тато. Кожному з вас вони подарували життя. Вам жити і дарувати життя іншим. Завжди шануйте і поважайте своїх батьків.

Ведуча: Слово від батьків: Бокк Оксана Валеріївна.

«Этот мир»

Привітання дітей

Учень (Ірина):

Найкращі дні для наших матерів –

Це дні коли щасливі їхні діти.

Від нас залежить, скільки днів таких,

Ми можемо для матері зробити.

Учень (Інна):

Спасибі вам наші рідні,

За теплоту й любов родинну,

За дружбу й спокій у сім’ї,

 І за турботу щогодини.

Ведуча: Для наших рідних батьків звучить пісня «Батьківський поріг».

Ведуча: Від мами і тата вас взяла за руки ваша перша вчителька і сміливо повела до країни знань.

Це: Федорченко Ірина Олександрівна.

Учень  (Анна):

Коли ми йшли у перший клас,

Тремтіли мов зайчата.

Багато квітів, гамір, школярі,

І ми налякані малята.

Робили перший крок в дорослому житті.

Вступивши на поріг,

Тримаючи батьків за руки,

Ми зрозуміли: далі - рушимо самі.

Збирати свій багаж науки.

Зайшли у клас: тихо, тихо сіли.

Тут дошка, парти, портрети на стіні.

І осі побачили її…

Красива і молода, вона до нас всміхалась,

Оглянула усіх – і ніжно привіталась.

Вона навчила нас не тільки, як писати і лічити.

А вчила, як по-справжньому на цьому світі жити.

Вона навчила нас, як дружбу берегти.

І як потрібно словом дорожити.

Якщо пообіцяв – то мусиш те зробити.

Старанно вчили ми уроки,

Летіли дні за ними тижні і роки.

І останній наш дзвінок,

І як не прикро говорити – прийшов прощатись час.

І хочемо сказати лиш одне.

РАЗОМ: Від всього серця – дякуємо за все!

Ведуча: Слово надається першій вчительці: Федорченко Ірині Олександрівні.

Ведуча: Для Вас шановна, Ірина Олександрівна – прозвучить пісня: «Тисяча думок».

Ведуча: В середніх і старших класах з вами поруч завжди були ваші класні керівники: Юрченко Галина Михайлівна, Кочетова Віра Вікторівна, мудрі, чуйні, добрі, вимогливі.

Учень (Юлія):

Вже давненько, п’ятий рік,

Ви наш класний керівник,

Скільки ж сили треба мати,

Щоб з нами стільки працювати,

Ви тендітна та гарненька,

Як сувора, справжня ненька.

Ви ж для всіх були, як мати,

Як мати лаяли і захищали,

Як мати нам усе прощали.

Ведуча: Слово для привітання надається класному керівнику Кочетовій Вірі Вікторівні.

Ведуча: Для Вас шановна, Віра Вікторівна діти виконають пісню «Школа – ти дом».

Ведуча: Важко сказати, у кого сьогодні більше свято – в учнів чи у вчителів. Що важче навчатися чи навчати? Мабуть, і те й інше потребує немалих душевних сил і прагнення до  знань. Але професія вчителя потребує ще одного виняткового вміння – відчути кожного учня.

Ведуча: Вітання вчителям

Учень (Аліна):

Вам до землі вклоняємося ми,

За любов, за турботу, горіння,

Ми дорослими стали людьми,

То ж спасибі за ваше терпіння.

Учень (Володимир):

Математика – складна наука,

Хтось із учнів її любить,

А для інших вона мука,

Та в житті, як не крутися,

Без неї нам не обійтися.

Учень (Олексій):

Той хто любить фізкультуру,

Має і мускулатуру,

І здоров’я має,

І лиха не знає,

Фізкультура не секрет є улюблений предмет,

В багатьох дітей у школі.

Учень (Аліна):

Трудовики.

Як віддячити нам Вам?

Ви з любов’ю вчили нас,

У майстерні працювати,

Намагались нам віддати

Все, що вміли, все, що знали –

Усе нам передали.

Учень (Юлія):

Ви талант, усі це визначають,

За це вам честь і шану віддають,

Чудово ви співаєте,

На баяні граєте.

РАЗОМ: Спасибі вам за все!

Учень (Анна):

Учителю багато в тебе учнів.

Кожен з них кровиночка твоя.

Вічною зорею сяють над землею.

Сонце, хліб: учителя ім’я.

Дорогі вчителі, учні 10 класу, вихованці.

Пісня «Прощавай, рідна школа!»

Учень (Олексій): Дорогі вчителі! За роки навчання в школі всього було і сльози, і гарні оцінки і погані.

• А які дивні сни ми бачили?
• А які мрії перед уроками, до яких не готувались?

1. Як часто дуже ми хотіли,

Щоб разом всі ми захворіли,

І щоб на місяць чи на рік один,

Оголосили в школі карантин.

2. Щоб математичка забула про урок,

З уроку пролунав , щоб дзвоник.

А природа на уроці, щоб заснула,

А українська – зошити забула,

Щоб на фізиці всі приклади зламались.

На хімії всі колби підірвались,

І щоб перерва 45 хвилин тривала,

А на урок і 10 вистачало.

Учень (Анна):

Щоб наш коханий класний керівник,

Десь на безлюдний острів зник,

І прихопив з собою

Щоденник і журнал.

Учень (Ірина):

І як, частенько ми бажали,

Щоб завуча украли,

 І десь далеко понесли,

Щоб ми без розклада жили.

Учень (Інна):

І щоб всі трудовики взяли сокири і пилки,

Й пішли в тайгу, і ліс рубали,

І назавжди, і на віки,

Щоб школу всі позабували.

Учень (Юлія):

Історики, щоб в Спарту всі пішли,

Й назад дорогу довго не знайшли,

Щоб географічка, так – сяк,

Зібравши карти у рюкзак,

Пішла в пустелю, чи у гори,

Ну в кращім випадку на море.

Учень (Ірина):

Щоб дощ на фізрі йшов,

Або, щоб вчитель не прийшов,

І завалився, щоб спортзал,

Але у нас сьогодні бал.

Учень (Аня):

Дорогі вчителі!

Хай весни летять до вас журавлями,

А ви не старійте ніколи з роками,

Здоров’я і щастя ми зичимо без ліку.

РАЗОМ: І довгого, довгого, довгого віку!

Сідають.

Ведуча: Сьогодні хочеться сказати добрі слова вихователям, які працювали на класі. Це Світлана Федорівна яка прийняла своїх дітей у 1 класі і була з ними до 10 класу. Працювала на класі Луковнікова Наталія Миколаївна.

Учень (Ірина): ВІРШ «Вихователь»

Життя, як день, і сонячне й багате,

І молодість у серці, як весна,

Напевно усього й не пригадати,

Що дітям нашим ти в життя внесла.

Твоє тепло в серця пливло струмками,

І зігрівало сонце на весні,

І проростало ніжними ростками,

Що пелюстками вдячності цвіли.

Якби могли всі люди тут зібратись,

Всі, в кому є твоє людське тепло,

І кожен міг лиш цвіт подарувати,

То все навколо садом зацвіло.

Несуть тобі малята з дому болі,

Несуть неспокій і зневіру й гнів,

Як мамі. Ти ж умієш заспокоїть,

Знайти багато добрих, теплих слів.

Яке велике треба мати серце,

Щоб тисячі характерів вмістить,

Лукавих, добрих і ласкавих, впертих,

Щоб стільки літ в неспокої прожить.

Ведуча: Для всіх вихователів звучить пісня у виконанні Юлії Алексєєвой «Річка».

Ведуча: Вітання працівникам школи.

Учень (Олексій):

Наша школа дуже рада,

Що у Вас така посада.

Скільки ж справ у вас завжди,

Ви хвилюєтесь за нас.

У праці досвід ви вже маєте,

І добре за все дбаєте,

І стараєтесь не марно,

Взули і вдягли нас гарно.

Школа інший вигляд має,

Красунею виглядає,

Спасибі за знання, за щиру доброту,

За те, що вдачу маєте круту,

І дай Вам Боже сили волі,

Отак і далі працювати і школі!

Учень (Ірина):

Вітання заступникам директора:

Ви вміли нами керувати,

Прибокувати нас і нам прощати,

Та більше всього довіряти.

В усьому довіряти нам.

За все ми дуже вдячні вас,

Які чудові вечори,

Завжди влаштовували Ви!

Ведуча: Учні 10 класу виконають «Вальс».

Ведуча: Діти багато людей, працівників школи працювали в школі для вас, піклувалися, все робили, щоб ви були, як в ріднім домі.

Учень (Інна):

Багато теплих слів

Сказати хочеться в адресу вчителів.

І вихователів і лікарів,

І бібліотекаря і кухарів.

Усім, хто з нами працював,

Хто нам частинку свого серця віддавав!

Учень (Ірина):

Після закінчення уроків,

Потрібен всім моральний спокій.

В бібліотеці ми його знаходим,

Сюди ми кожен день приходим.

Учень (Анна):

Непроста у вас робота,

Головна ваша турбота,

 Про здоров’я учнів дбати,

Від хвороб застерігати.

Учень (Інна):

Важко нашим кухаркам,

Бо на кухні дуже жарко,

Вентилятор не працює,

Але їх, це не хвилює,

Про умови гарні мріють,

Але дітей завжди жаліють.

І смачно готувати вміють

Вареники і омлети,

Пиріжки, млинці, котлети,

І борщі смачні, і каші

Їдять вдосталь діти наші.

Учень (Володимир):

Тим хто прав для нас і прасував,

Хто нам взуття і одяг видавав,

Хто в школі мив і прибирав,

Хто взимку нам тепло давав,

Хто спокій наш охороняв,

І довго роки рідних заміняв.

РАЗОМ: Спасибі вам за все!

Ведуча: Для вас шановні працівники учні 10 класу Яцура Інна та Ірина виконають пісню «Лісапед»

Всі на сцену.

Ведуча: Дорогі, випускники!

Нехай вам небо безхмарне сміється,

Нехай вам все в житті удається,

Бажаємо щастя на кожній стежині,

Вірних друзів завжди на путі,

І нехай усе, що потрібно людині,

Супутником буде у вашім житті!

Пісня «Желаю»