КЗО «Першотравенська загальноосвітня спеціальна школа-інтернат»ДОР»
Практичний семінар
«Подолання стресу шляхом арт-терапії»
Матеріал підготувала
соціально-психологічна
служба школи
м. Першотравенськ
2015 рік
МЕТА: профілактика «професійного - емоційного вигорання» педагогів.
ОБЛАДНАННЯ: кольорові олівці, мандали по кількості педагогів, магнітофон із записами українських народних пісень (мінус), спокійна інструментальна музика.
ХІД ЗАХОДУ
Психолог: Інколи всіх нас обурюють емоції: гнів, страх, образа, сором. Як кажуть, «переповнює», «накриває» і ми не завжди можемо, хоча б виказати те, що з нами відбувається. Конфлікти, свари, неприємні життєві події, невдачі – все це провокує стрес. Сам по собі стан стресу, якщо він не сильний, не небезпечний, а навіть навпаки, мобілізує внутрішні ресурси. Але якщо стрес став критичним, якщо ми відчули, що нас переповнюють емоції, думки бігають, як скажені, а почуття просто розривають, що робити тоді?
Демонстрування багатьох почуттів й емоцій в нашому суспільстві табуїровано, їх вважають негативними, так що багато з них давно звикли приховувати у собі.
Залишати їх кипіти в собі дуже безпечно – це ядерна суміш може вибухнути або навпаки, повільною отрутою руйнувати нашу психіки, наше тіло й наші стосунки з оточуючими. Психологія пропонує різні засоби роботи з емоціями, тобто звільняти їх із себе в безпечній та конструктивній формі. Одне з таких напрямів, ефективне в даному випадку – арт-терапія або терапія творчістю.
Один із таких засобів арт-терапії – музична терапія. Термін «музичної терапії» має греко-латинське походження і в перекладі означає «лікування музикою». Існує багато визначень понять «музичної терапії». Більшість вчених враховують музичну терапію допоміжним засобом психотерапії, засобом теравпевтичних методів. Інші автори визначають музичну терапію як:
- Контролююче використання музики у лікуванні, реабілітації, освіті й вихованні дітей та дорослих, що страждають від соматичних і психічних захворювань.
- Системне використання мизики для лікування фізіологічних й психосоціальних аспектів хвороби або розладів.
- Засоб оптимізації творчих сил у педагогічно-виховній роботі.
Музична терапія в цілому розвивається як інтегрована дисціпліна на межі нейрофізіології, психології, рефлексології, музичної психології, музиковедення та ін. Вона все більше стверджується в статусі універсальної виховної системи, що може оптимізувати процес особистісного розвитку людини в складних умовах сучасного загального життя.
Форми музичної терапії:
Відокремлюють три основні форми музичної терапії: рецептивну, активну, інтегровану.
Рецептивна музична терапія (пасивна) відрізняється тим, що пацієнт в процесі сеансу не приймає в ньому активної участі, а займає позицію простого слухача. Йому пропонують прослухати різні музичні композиції або вслуховуватися в різні звуки (наприклад звуки живої природи).
Активні методи музичної терапії основані на активній роботі з музичним матералом: інструментальна гра, співи.
Інтегрована музична терапія разом із музикою задіює можливості інших видів мистецтва: малювання у супроводі музики, музичні рухливі ігри, пантоміма, створення віршів, оповідань та ін.
Пропаную зараз випробувати один із активних методів музичної терапії – співи.
Пропаную заспівати українську народну пісню, яку знають усі – «Розпрягайте хлопці коней!».
Другий метод арт-терапії – танець.«Між головою та стопами кожної людини – мильони кілометрів недослідженої занедбаної місцевості» - каже американська танцюристка Габріела Рот. Й з нею неможливо не погодитися. Кожний, хто хоч небагато займався танцями, може відмітити їх дивовижний вплив на свій фізичний та емоційний стан.
Танц-терапія – це один з видів арт-терапії, який використовує різні танцювальні техніки для покращення психологічного й фізичного стану людини.
На протязі всієї історії людства, танок виступав дуже важливим елементом культури різних народів й використовувався для ритуальних церемоній, ініціацій й урочистостей, особистісної трансформації, досягнення змін станів свідомості. Сучасний танець може виражати емоційне відношення людини до тих чи інших подій, до самого себе і до свого місця в світі, відображати характер його взаємодії з іншими людьми.
Крім того, танець здатний глубоко впливати на наш фізичний стан: знімати навантаження, приборкувати зажими та блоки, розвивати чуттєвість. Всі ці особливості танця використовуються для гармонізації й розвитку особистоті на заняттях з танц-терапії.
Пропоную випробувати на собі ефект такої арт-терапії. Запрошую всіх на танець «Макарена».
І нарешті, слідуючий метод арт-терапії – малювання мандал. Метод дуже простий, швидкий й приємний.
Спочатку трошки розкажу про те, що таке мандала. Слово «мандала» в перекладі з санскита означає «свячене коло» або «те, що оточує центр». У східних релігіях ці зображення в колі, використовувалися з різним призначенням, наприклад для передачі будови всесвіту, для медитацій та інше. В психологічну практику мандали застосував ще Карл-Густав Юнг. Він помітив, що на визначному етапі терапії його пацієнти почали малювати мандальні зображення. Така практика призводила до більш швидкому одуженню. Тоді Юнг почав цілеспрямовано просити пацієнтів малювати мандали. Найкраще вам залишатися сам – на – сам. Необхідні олівці, фломастери або фарба, ну й звичайно, зображення мандали.
Влаштовувайтеся максимально комфортно. Зараз ми будемо займатися творчістю! Відчуйте свій стан. Можна прикрити очі й відчути всім тілом те, що заважає, пригнічує, турбує. Які емоції переповнюють вас? Де у вашому тілі ви відчуваєте їх найсильніше? Головне зараз, відкривши очі, «виплеснути» все на коло, на зображення на папері за допомогою фарби, олівців, фломастерів.
Зазвичай, цього достатньо, щоб зняти гостроту переживань, заспокоїтися. Але якщо Вам сподобалося й апетит тільки-но розігрався й Вам захотілося творити більше й більше – не відмовляйте собі в цьому. Насолоджуйтеся!
Література:
1.Жуковська Н.Л. Мандала//Буддизм: Словник. М., 1992
2. Топоров В.М. Мандала//міфи народів світу. Т.2.М., 1992
3. Петрушин В.І. Музична психотерапія. – «Владос», 2000
4. Аліса Апрєлєва: «Універсальної лікувальної музики не існує»: інтерв’ю з експертом / Оксана Плисенко // МЕД-інфо. – 12 січня
