Пшениці половіють у полі,
В них маки багряно цвітуть ,
Голівки схилили долі,
Героїв із бою ждуть.
Їм сниться ночами битва,
Де солдати насмерть стояли,
Й прощальна бійця молитва,
Що безкровні уста шептали.
Їм небо в пожарищах сниться,
І кров ,що лилась рікою,
Знівечена в полі пшениця
Та герої , що впали в бою.
І Земля стогнала від болю,
Маки до неї тулилися,
Та ще червонішими стали ,
Бо кров"ю героїв умилися.
Маки голівки схилили ,
З них роси спадають сльозами,
Герої живі !
Вони не вмирають!
Про них пам"ять живе разом з нами!
|